У Базовому компоненті дошкільної освіти художня освіта представлена у освітній лінії «Дитина у світі культури» підрозділом «Світ мистецтва». Основними видами мистецтва для дошкільників є:

• образотворче;
• музичне;
• театральне;
• літературне.

Мистецтво перебуває у постійному динамічному процесі творіння духовної культури людей і тим самим відіграє величезну роль у житті суспільства.

У дошкільній освіті ми говоримо про мистецтво, як засіб естетичного розвитку, пізнання довкілля, джерело естетичного впливу на особистість. Мистецтво розвиває в дітях універсальну здібність до позитивного перетворення світу, спонукає до творчості в різних видах діяльності, учить жити за законами краси та людської моралі.

В умовах реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти педагог має спрямовувати свої зусилля на виховання творчо активної особистості дитини, здатної бачити, відчувати, милуватися, споглядати, любити, творити прекрасне в житті, природі та мистецтві. А для цього необхідно розвинути у дитини сприйнятливість, як одну з основних базових якостей, прищепити здатність приймати, трансформувати, створювати образи.

Яким чином добитися цього? На нашу думку, одним з першочергових освітніх завдань є створення умов для розвитку дошкільника відповідно до його культурних потреб та здібностей.

Оптимально організованим розвивальним середовищем є таке, яке спрямовує пізнавальну активність дітей на сприймання прекрасного, емоційний відгук на красу навколишнього світу, на вміння помічати, бачити, чути й шанувати цю красу, формування бажання та вміння відтворювати її різними мистецькими засобами. Для дитини вагоме є те, що вона чує, бачить, пізнає, але для її повноцінного розвитку не менш важливою й те, як вона діє, учиняє, як застосовує свої знання. Наприклад, саме тільки вміння розрізняти основні кольори палітри та знання пір року не є гарантією того, що малюк зуміє пов'язати пори року з характерними для неї барвами.

Створюючи розвивальне середовище за освітніми лініями «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини» слід подбати про сприятливі умови для формування особистісної культури дошкільника, про структурування змісту та систематизацію навчально-виховного матеріалу в нерозривному зв'язку, застосування інноваційних педагогічних технологій. Останні базуються на методах і прийомах порівняння – на встановленні спільних і відмінних рис між різними природними й художніми явищами за допомогою образних асоціацій.

Особливу увагу необхідно приділяти художній організації предметно просторового середовища. Бажано, щоб у дошкільному навчальному закладі ефективно працювали:

• художня студія;
• хореографічна зала;
• музей народної іграшки;
• музична зала;
• театральна студія;
• картинна галерея;
• музична фонотека;
• творчі осередки.

Необхідно уважно ставитися до оформлення інтер'єрів.

Важливий момент – співучасть дітей у створенні предметно-просторового середовища. Під керівництвом дорослих вихованці створюють у кімнатах цікаві композиції зі звичних, добре знайомих їм предметів (столів, стільців, ширм, квітів, власних виробів та малюнків), перетворюючи будь-який інтер'єр на казковий світ. Обов'язково захопить дітей робота з великими формами – різноманітними картонними коробками різних по розміру, які вони самі прикрашають аплікацією, малюнками, перетворюють їх за допомогою різноманітних матеріалів.

Важлива і цікава справа – виготовлення костюмів, декорацій для театральної діяльності. Без цікавих і виразних костюмів, декорацій не буде реалізовано задум, не буде казкового перевтілення.

У групових кімнатах необхідно передбачити місця для постійних та змінних осередків творчості, де діти мають можливість зайнятися улюбленою справою за власним бажанням.

Необхідною умовою художньо-естетичного розвитку є дотримання одного з провідних методологічних принципів дошкільної освіти – інтеграції. Мистецька діяльність проходить через усі освітні лінії та підрозділи , тож її варто будувати за принципами інтеграції. На заняттях і в життєвих ситуаціях мають гармонійно поєднуватися різні види мистецтва (музика, живопис, література) та власна художня діяльність дітей (лаплення, малювання, аплікація, музикування, мімічні та пантомімічні етюди).

Відомо, що дидактична інтеграція не лише змінює якісні параметри змісту освіти, а й стимулює утворення нового знання – відбувається характерний перехід кількості в якість. Тож на відміну від традиційних занять мистецького спрямування з монозв'язком, заняття із застосуванням міжосвітньолінійних зв'язків дають додаткові можливості для формування у дітей мистецьких уявлень, знань та умінь, набирають духовно-світоглядного та емоційно-естетичного наповнення. Інтегровані технології передбачають кількісне збільшення та якісне збагачення зіставлень, паралелей, аналогій, стимулювання між сенсорних асоціацій, розширення діапазону, художньо-естетичних узагальнень.

Виховний процес художнього розвитку має базуватися на сучасних технологіях художньо-естетичного розвитку:

• музикотерапії;
• арттерапії;
• анімалотерапії;
• казко терапії;
• елементів психогімнастики;
• гумору;
• музичних та дидактичних імпровізацій.