Серед численних проблем виховання підростаючого покоління є коло питань, які завжди повинні бути ключовими і постійно знаходитись в центрі уваги держави, освітян і батьків.

Такими основними пріоритетами мають бути моральний розвиток дитини, формування її моральної свідомості, поведінки. Якщо моральний аспект виховання стає другорядним, в суспільстві відбувається спад моральності.

Можна констатувати, що сьогодні у виховному процесі провідна роль належить розумовому розвитку дітей, формуванню їх здібностей, виявленню обдарованості. Помічено, якщо увага приділяється переважно розвитку здібностей, то виникає небезпека формування егоїстичної натури. Дійсно, коли виховання здійснюється однопланово, зосереджене лише на інтелектуальних якостях, або розвитку таланту в певному напрямку, при цьому не приділяється увага моральній спрямованості, особистість багато втрачає в духовному розвитку. Наприклад, дитина займається музикою, малюванням, танцями, має певні успіхи. Не без зусиль дорослих часто навколо такої дитини створюється ореол винятковості, вона почуває себе кращою, розумнішою. На цьому фоні розвивається егоїзм, зверхність.

Має місце явно прагматичний підхід до виховання дітей, коли батьки зосереджені на задоволенні потреб, інтересів дитини. При цьому не думають, яких дітей одержать під старість, навряд чи вони будуть турботливими, надійними, люблячими. В таких випадках порушується принцип гармонійності розвитку особистості, внаслідок чого страждає сама особистість. Щоб запобігти цьому і забезпечити гармонійний розвиток особистості, необхідно зосередити увагу на формуванні моральної свідомості, що нерозривно пов'язано з вихованням власних почуттів, соціальних за своєю природою. Ці почуття виникають в ранньому дитинстві у взаємовідносинах з дорослими і однолітками. Від того, чи сформоване у дитини почуття жалості, співчуття симпатії до людей, багато в чому залежить його моральна сприйнятливість і взагалі успіх морального виховання.

Не всім дітям притаманне почуття жалю, і не всі проявляють готовність його виявити. Причиною є відсутність розуміння іншої людини, її потреб, бажань, проблем, інтересів.

Моральні переживання виникають в процесі різноманітних життєвих ситуацій, корегуються практикою. Ображаючись на щось, радіючи чомусь, знаходячи і втрачаючи що-небудь, дитина поступово усвідомлює, що необхідно враховувати не тільки свою точку зору. З цього і починається орієнтація на іншу людину. В результаті накопичення досвіду у малюка зароджується здатність співчувати, проникати в стан ближнього, допомагати.

Тому завдання батьків - зосереджувати увагу дітей на проявах співчуття, доброти в різних життєвих ситуаціях. Наприклад, доросла людина або дитина потребують допомоги, співчуття (впала, її образили, щось не вдається при виконанні завдання) і їй прийшли на допомогу, заспокоїли, підказали, що треба робити. Саме на таких проявах співчуття необхідно фіксувати увагу дітей і давати їм позитивну оцінку.

Отже, гуманні емоції, які проявляються у дитини інтуітивно і під впливом дорослого, поступово перетворюються на певні дії і вчинки - співпереживання людям, тваринам та ін. При цьому можна сподіватись, що малюк, здатний на співчуття, виросте хорошою, надійною людиною, яка не залишиться байдужою, а стане активним членом своєї сім'ї і суспільства.

Вплив суспільства на особистість в плані виконання нею суспільно необхідного здійснюється через відповідальність. В діях і вчинках людини відповідальність - це ініціативність, розумність, самодисципліна, принциповість, вміння користуватися свободою вибору, співвідносити особисті і громадські інтереси. Отже, відповідальна людина є виразником інтересів сім'ї, виробництва, навчального закладу, громадськості, тобто того середовища, в якому вона знаходиться.

Виховання відповідальності, як феномену всього психічного складу особистості, розпочинається з дошкільного віку. При цьому особлива роль належить дорослим. Система його впливів включає різноманітні дисциплінарні правила, вимоги, завдання в повсякденному житті і на заняттях. Щоб діти діяли відповідально і самостійно, необхідно підвищувати їхню зацікавленість в успішному виконанні доручень або вказівок дорослого. Досягти цього можна різними шляхами. Одним з них є урізноманітнене мотивування завдань. Для багатьох старших дошкільників значущими стають мотиви, пов'язані з потребою заслужити довіру дорослого, домогтися його схвалення. Тому важливо, щоб дорослий, даючи те чи інше завдання, не тільки наголошував на його обов'язковому виконанні, але й виявляв довіру до дитини, впевненість в тому, що завдання буде успішно виконане, авансуючи позитивну оцінку.

Є цілий ряд ситуацій, коли при безвідповідальному ставленні окремих дітей до своїх обов'язків, страждають інші. У таких випадках дорослому слід звернути увагу на емоційний стан тих осіб, які потрапили в скрутне становище (хвилювання , образа, смуток). Варто підкреслити, що той, хто погано виконав свої обов'язки, підвів товариша, а іноді і весь колектив. При цьому важливо викликати у нього почуття сорому, ніяковості, занепокоєння, щоб він прагнув сумлінно виконувати доручену справу.

Розвитку відповідальності дитини сприяють також позитивні емоції. Їх можна викликати, акцентуючи увагу дітей на тому, що якісно виконана робота дає людям не тільки користь, а і радість. "Малята зрадіють, коли побачать, які гарні, яскраві іграшки ви для них зробили". "Татові буде приємно, коли він дізнається, що ти сьогодні так гарно працював". Сприймання справи як значущої, необхідної близьким людям, надихає дітей на відповідальне виконання, додає наполегливості у подоланні труднощів. Таким чином, слід викликати у дітей радість від добре виконаного завдання, переживання успіху, збуджувати гордість, бажання бути потрібним іншим людям.

Важливою складовою морального виховання є громадянське виховання, яке розпочинається з раннього дитинства при формуванні почуттів любові, поваги, доброзичливого ставлення до близьких людей, природного довкілля, села, міста, країни і т.ін. Дитина, яка любить свій дім, дитячий садок, школу... пишається ними, не зробить шкоди: не буде руйнувати і не дозволить це робити іншим.

Щоб стимулювати появу та розвиток громадянських почуттів, необхідно проводити комплексну систематичну роботу, що включає читання художньої літератури, насиченої патріотичним духом, проведення бесід, екскурсій в довкілля, розглядання картин, слайдів та ін. При цьому важливо залучати дітей до корисних практичних дій з метою покращення найближчого оточення (благоустрій територій, естетичне оформлення приміщень, виготовлення та лагодження різноманітної атрибутики ).

На все життя запам'ятовуються родинні, громадські, народні свята, якщо вони відбуваються не формально, а за активної участі дітей. Щоб ці дійства були цікавими, радісними, залишали в душах малят позитивні емоції і спогади, має бути відповідна підготовка до них, яка несе позитивний емоційний заряд, об'єднує дітей і дорослих спільними переживаннями, розширює особистісне спілкування за умови її правильної організації. Це - розробка сценаріїв, виготовлення костюмів, атрибутів, вивчення текстів, пісень, розучування танців, інсценівок разом з дітьми.

Не менш важливим компонентом морального виховання є етичне виховання, яке спрямоване на додержання правил і норм поведінки, обов'язків по відношенню один до одного, суспільства, держави та ін. Традиційними засобами етичного виховання є бесіди, за допомогою яких дорослий планомірно впливає на моральну свідомість і моральний досвід дитини. Ці бесіди допомагають знайти відповідь на деякі питання: що таке дружба, любов, ввічливість, як себе поводити в різних життєвих ситуаціях. Але найбільш ефективним засобом виховання дитини є особистий приклад дорослого, який повинен дуже уважно слідкувати за своєю поведінкою, ні в якому разі не допускати недбалості, роздратування, неповаги, лихослів'я в стосунках з оточуючими людьми.

Отже, для піднесення моральності в суспільстві ця проблема повинна бути в центрі уваги батьків, педагогів, громадськості і кожної людини. Не можна залишатися осторонь чужої біди, негідної поведінки, порушення загальнолюдських норм життя та ін. При формуванні гармонійної особистості важливо актуалізувати моральний аспект: розвивати у дітей гуманні почуття, морально-вольові якості, виховувати патріотизм, громадянськість, етичну поведінку.