Конструкторсько-будівельна діяльність надає величезні можливості для повноцінного розвитку дитини. У процесі роботи з конструктором дитина не лише отримує задоволення, але й формує здатність активно пізнавати світ, планувати й контролювати свою діяльність.

Багато дорослих упевнені – якщо навити дитину читати, рахувати й писати ще в дошкільному віці, то жодних проблем із навчанням у школі не буде. Але трапляється й так, що малюк , який усе вміє, під час навчання в школі втомлюється, починає відставати від однолітків і взагалі втрачає інтерес до навчання.

Причина цих проблем у тому, що у дитини не розвинена здатність самостійно мислити, аналізувати, порівнювати предмети та явища, планувати свою діяльність, само організовувати себе. У неї недостатньо сформована пізнавальна активність, воля, віра в себе та у свої можливості.

Тому в старшому дошкільному віці дуже важливо приділити увагу не лише формуванню спеціальних умінь – читати, рахувати й писати, - але й створенню умов для формування здатності емоційно реагувати на навколишній світ,міркувати, планувати власну діяльність, доводити роботу до кінця. Конструкційна діяльність якраз і дає змогу створити відповідні умови. Адже будуючи певну конструкцію, дитина планує свою діяльність, контролює її, докладає вольових зусиль для досягнення очікуваного результату. Усі ці дії – чи не найважливіші чинники у у формуванні успішної навчальної діяльності.

Крім того, заняття конструюванням сприяють розвиткові зорового аналізу, дрібної та крупної моторики, здатності орієнтуватися у просторі. Ці якості важливі для різних видів діяльності, зокрема вони полегшують процес навчання читання та письма.

Конструювання формує не лише рухові здібності дитини, але й стійку концентрацію уваги, допомагає розширювати обсяг пам'яті та розвиває уяву, що сприяє систематизації образних уявлень та ефективнішому засвоєнню абстрактних понять.

Формування вмінь у старшому дошкільному віці

У дітей старшого дошкільного віку триває формування вмінь аналізувати предмети, виділяти в них характерні ознаки. Розвивається здатність установлювати різні залежності між окремими явищами. Формуються просторі елементи навчальної діяльності: розуміння поставлених завдань та самостійне їх виконання.

У дітей з'являються нові конструкційні вміння:

- об'єднувати декілька невеликих площин в одну велику;
- робити споруди стійкими та міцними
- поєднувати між собою цеглинки та балки різної форми;
- готувати основу для перекриття тощо.

Діти старшого дошкільного віку вже вміють конструювати колективні моделі, працювати дружно, домовлятися, дослухатися одне до одного, поважати думку інших та їхню працю, об'єднувати власні будови відповідно до єдиного задуму, працювати в колективі.

Характеристика можливостей дитини

Процес конструювання у дітей старшого дошкільного віку має бути самостійним та творчим. У цьому віці діти можуть створювати складні конструкції за заданими умовами та власною уявою. Діти здатні обирати не лише тему, матеріали, але й способи конструювання. За умови систематичних занять конструюванням діти оволодівають більш складними узагальненими способами конструювання, які дають їм змогу будувати самостійно і творчо: створювати оригінальні образи як за опорою на наочність, так і керуючись певними асоціаціями, викликаними почутою казкою, побаченим кінофільмом, пережитою життєвою ситуацією тощо. При цьому діти враховують специфіку матеріалу, а саме: колір форму, фактуру, розмір, підкреслюючи цими ознаками характер образу, який створюють.

Старші дошкільники із задоволенням конструюють окремі об'єкти, а потім включають їх у групову композицію. Вони можуть модулювати потрібну для ігор атрибутику, костюми для постановки казки, використовуючи різні матеріали. Однак усе це відбувається лише в процесі спеціально організованого навчання.

Прийоми навчання конструюванню

Перед створенням певної споруди дуже важливо сформувати у дітей узагальню вальні способи обстеження відповідного предмета, розвинути здатність виділяти його частини, визначати, які з них основні, а які другорядні, виявляти їх функціональне призначення. Обстеження предмета слід проводити в такій послідовності:

- цілісне сприйняття предмета з його узагальненою характеристикою. Наприклад, будинок великий: має двері, балкон та багато вікон;
- визначення загальної форми предмета (форма будинку нагадує великий куб); виділення його основних частин, визначення їх форми та величини. Наприклад, будинок має фундамент, стіни, вікна, двері та дах. Форма фундаменту, стін і дверей – прямокутна, вікна – квадратні, дах – трикутний;
- з'ясування просторового положення основних частин відносно одна одної: праворуч, ліворуч, знизу, зверху, вище, нижче тощо. Наприклад,двері будиночка знаходяться ліворуч від вікна, вікно розміщено праворуч, зверху над вікнами – дах;
- виділення дрібніших частин та виявлення їх просторового положення відносно основної частин;
- визначення назв деталей конструктора із яких збудовано кожну частину конструкції. Наприклад, будинок має балкон, який розміщено праворуч від вхідних дверей. Балкон зроблено з дох кубиків та цеглинки;
- повторне сприйняття предмету в цілому та його загальної характеристики. Наприклад, ось такий високий двоповерховий будинок ми будемо зараз конструювати.

Обстеження об'єкта , його аналіз треба проводити в тому порядку, який потім визначатиме порядок дій під час конструювання конкретної моделі. Це допомагає дітям правильно спланувати свою роботу та швидше досягти поставленої мети. Вони засвоюють схему виготовлення споруди, завдяки якій можуть передавати у власних побудовах і спільні, і різні ознаки окремих предметів. Це вміння є основою, що дає дітям змогу шукати способи самостійного конструювання нового варіанту побудови.

У процесі навчання конструювання дітей старшого дошкільного віку дорослий не повинен давати їм повні та детальні пояснення щодо виконання певної моделі. Під час показу він має ставити дітям запитання, які активізуватимуть їхній досвід і сприятимуть удосконаленню набутих знань, умінь та навичок.
Дуже важливо навити дітей ставити запитання самостійно. Скажімо, під час гри «Вчимося запитувати й відповідати» вихователь пропонує дітям ставити різноманітні запитання, спрямовані на вивчення певної конструкції. Вихователь звертає агу дітей на побудовану композицію міста і каже:

- Роздивіться. Як можна назвати композицію? ЇЇ створила я. А чи хотіли б ви також навчитися так будувати? Я можу вам допомогти і розказати все, що вам треба знати про таке будівництво. Але ви маєте запитати про все, що хочете дізнатися.

Діти ставлять свої запитання. Педагог допомагає правильно їх формулювати, дає чіткі відповіді. На перших етапах навчання можна підказати послідовність запитань відповідно до процесу створення конструкції. Цей прийом навчання розвиває аналітико-синтетичну діяльність мозку дітей, вчить послідовній плановій діяльності.

До методів навчання слід віднести також аналіз та оцінку процесу роботи, а також якості готового виробу. Під час аналізування треба звертати увагу на те, яким способами користувалася дитина., створюючи модель, чи доцільно вона їх застосовувала, наскільки естетично виконання ця робота тощо.

Послідовність навчання конструювання старших дошкільників

Для того щоб система навчання була дійсно розвивальною, слід враховувати принцип «від простого до складного». Тому навчання конструювання дітей старшого дошкільного віку відбувається у такій послідовності:

- перетворення конструкції за певними умовами;
- конструювання за заданими умовами;
- конструювання за схемою або малюнком;
- конструювання за власним задумом.

Завдання на перетворення можуть бути різними. Скажімо, вихователь розглядає з дітьми збудований двоповерховий будинок і пропонує їм побудувати такий самий. Але одна група дітей має будувати будинок так, щоб вікно було з того самого боку, де і вхід,а інша група – щоб було троє вхідних дверей і одне вікно.

Конструювання за умовами ускладнюється. Вихователь ставить дітям одночасно кілька умов. Скажімо, побудувати через річку широкий міст для транспорту та вужчий міст для пішоходів; або міліцейський відділок, у якому є гараж для дох машин і одного вертольоту. Будування подібного об'єкта, але іншого типу сприяє збагаченню їхнього конструкційного досвіду, розвиткові узагальнювальних уявлень про побудований об'єкти. Діти не лише самостійно використовують уже набуті знання, вміння, навички, але й відшуковують нові способи конструювання. Вони вчаться аналізувати предмети, планують побудову, перевіряють правильність своїх здогадів і, нарешті, знаходять узагальнені способи дії, тобто поступово оволодівають різними розумовими операціями.

Після цього дітям пропонують конструювати за малюнком або схемою, на якій зображений близький досвіду дитини об'єкт: дім, машина, міст, гараж тощо.

За власним задумом діти можуть конструювати , коли вже мають достатній досвід такої діяльності. Вони самостійно обирають тему, необхідні матеріали та намічають послідовність побудови споруди. У процесі роботи вихователь з'ясовує у кожної дитини, що вона хоче побудувати, який матеріал їй знадобиться для здійснення задуму, з чого вона починатиме конструювати уявлену модель, і з яких частин складатиметься об'єкт тощо. Основна мета конструювання за власним задумом полягає в закріпленні знань а практичних умінь дітей, уміння втілювати задум, шукати власні рішення.

За допомогою таких форм навчання конструювання діти стають впевненішими у здійсненні своїх задумів власних, наполегливішими в подоланні перешкод.

Усі знання, уміння, навички, отримані дітьми в процесі будівельно-конструкційної діяльності, забезпечать їм у майбутньому успішне навчання у школі.