Якщо до сих пір методика орієнтувалася саме на учнів, то зараз батьки бажають якомога раніше почати навчання дітей іноземній мові. Тим паче, що дошкільний вік визнаний психологами найбільш сприятливим періодом для цієї діяльності.

Тому включення іноземної мови в систему дошкільної освіти і виховання України було продиктовано рядом причин, основною серед яких стало наявність протиріччя між оволодінням іноземною мовою у сучасному світі і перевтіленні їх у існуючий фактор соціально-економічного розвитку суспільства в цілому і недооцінюванням та недосконалістю навчання нею у сучасній українській школі.

За останні роки віковий поріг початку навчання дітей іноземній мові все більше знижується. Як правило, діти 4-х років вважаються цілком підготованими до занять, деякі батьки віддають у групи англійської мови трирічних дітей. Тому з якого ж віку починати вивчати іноземну мову з малюком? Базова програма «Я у Світі» наголошує на тому що до 3-х років дитина може вивчати різні мови в родині, з трьох років – з гувернанткою або запрошеним вчителем. З чотирьох років дитина поступово починає відповідати іноземною мовою носію цієї мови, з п'яти – дитина розуміє, що іноземна мова відрізняється від рідної. А дитина старшого дошкільного віку спроможна відноситься до іноземної мови як до предмета вивчення.

Згідно до сучасних досліджень, розвиток головних клітин мозку людини завершується на 70-80% до трирічного віку. Саме вік до 3-х років вважається найсприятливішим для отримання нових навичок. Глен Доман, американський лікар, автор книг «Гармонійний розвиток дитини», «Як дати вашій дитині енциклопедичні знання» та інших, пише: «Якщо яка-небудь доросла людина забажає швидко придбати комплекс неповноцінності, то все що для цього треба зробити – це позмагатися в вивченні іноземної мови з малюком, якому півтора роки.» Вчений вважає, що дитина спроможна опанувати до трьох – чотирьох мов, якщо на них говорять в родині, в якій росте малюк, що починати навчання потрібно майже з перших місяців. В його інституті за його програмою пройшли навчання вже десятки тисяч дітей, тому що ранній вік є періодом коли росте мозок, і можливості навчання в цей період унікальні. Ще К.Ушинський писав: «Дитя привчається за декілька місяців так говорити іноземною мовою, як не може привчитися за декілька років»

Успішне оволодіння дітьми іноземною мовою стає можливим ще й тому, що дітей, особливо дошкільного віку, відрізняє найбільш гнучке та швидке ніж на подальших вікових етапах, запам'ятовування мовного матеріалу; наявність глобально діючої моделі і природність мотивів спілкування; відсутність мовного бар'єру, страху гальмування, який заважає вступити у спілкування іноземною мовою навіть при наявності необхідних навиків; порівняно невеликий досвід в мовному спілкуванні рідною мовою та інше. Крім того, гра, яка є провідним видом діяльності дошкільника, дозволяє зробити комунікативно цінними практично любі мовні одиниці. І так, з якого віку треба починати навчання іноземній мові? Базова програма «Я у Світі» вважає що навчання краще починати з п'яти років. Навчання чотирирічок можливе, але малоефективне, може викликати труднощі у дітей, а значить зашкодити здоров'ю малюків.

Головними цілями у навчанні дошкільників іноземній мові є:

• Формування у дітей первинних навичок спілкування іноземною мовою
• Уміння користуватися іноземною мовою для досягнення своїх цілей, вираження своїх думок і почуттів в реально виникаючих ситуаціях спілкування,
• Створення позитивної установки на подальше вивчення іноземних мов,
• Пробудження інтересу до культури інших країн,
• Виховання активно-творчого і емоційно-естетичного відношення до слова,
• Розвиток лінгвістичних здібностей вихованців з урахуванням вікових особливостей їх структури;
• Децентрація особистості, або можливість подивитися на світ з різних позицій.

ТЕХНОЛОГІЯ
Кількість і якість методик з навчання дошкільників іноземним мовам різноманітна. Самою ефективною та привабливою є ігрова методика: процес навчання – весела розвиваюча гра, в процесі якої задіяні дорослий та розвиваюче середовище. Важливим аспектом успішного опанування іноземної мови є створення під час спілкування –ситуації успіху, радості від залучення до культури, традицій, звичаїв людей, які розмовляють іншою мовою. В своїй роботі з розвитку навичок соціальної комунікації я велике місце віддаю театралізації, драматизації віршів, казок англійською мовою. Закріплення англійської лексики з тем, пропонованих Програмою, відбувається під час різноманітних форм спілкування, у повсякденному житті. Завдяки введеним у групі ритуалам, вихованці моєї групи всіх зустрічають, вітаючись одразу англійською, українською і російськими мовами., використовують прийняті в англійській мові формули ввічливості. Лексичні і граматичні форми, які опанували діти під час сумісної діяльності, організованих форм роботи вони залюбки використовують у самостійних іграх. Важливим аспектом реалізації системного підходу до розвитку дошкільника є продуктивна діяльність, під час якої я використовую інтерактивні методи роботи з дітьми. Так, наприклад, під час опанування теми спілкування «Тварини і птахи», замість фонетичної зарядки діти в імітаційних вправах з англійською вимовою наслідують звуки тварин і птахів. Під час опанування інших тем спілкування ефективними були ігри «Питання – відповідь», коли діти не тільки відповідають га питання педагога, а й самі ставлять йому та своїм друзям відповідні питання. Під час роботи з дітьми я постійно міняю порядок мовних дій ( порядок питань, звернень, назв предметів та інше), щоб діти реагували на смисл слова, а не запам'ятовували звуковий ряд механічно. Щоб попередити стомлюваність, втрату інтересу у дітей, кожні 5-7 хвилин заняття проводжу ігри з елементами рухів, з командами англійською мовою. Цьому сприяє система використання різновиду спеціальних ігор: рекогносцирувульні ігри-вправи, альтернативні ігри-вправи, диференційовані ігри-вправи, конструктивні, ситуативні ігри – вправи, та інших.

Рекогносцирувульні ігри-вправи спрямовані на формування механізмів аудюювання і говоріння. Завдання цього типу вправ в навчанні аудююванню складається з формування механізмів сприйняття і внутрішнього проговорювання і відповідних слухових фонематичних навичок: створення фонематичного образу звуків, складів, слів, розуміння значення та призначення слів. Для досягнення поставлених завдань використовую пісеньки, лічилки, римовки, ігри-драматизації «Курочка Ряба», «Ріпка»,ігрові ситуації «Як говорять українські і англійські тваринки?», «У лісі», ігри з лялька з театру «Тренер і спортсмени Jump!, Run!, Ply!, Swim!...», для імітації ігри «Телефон», «Папуги»

Диференційовані ігри – вправи формують механізм сегментації мовного ланцюжка, який передбачає розвиток інтонаційного слуху і навиків впізнавання та визначення окремих граматично-семантичних груп. Цьому сприяють загадки ( артикуляційні, звукові, цифрові, предметні) вправи з використанням ляльок «Добре – погано», «Холодно-гаряче», «Тихо-голосно», в яких діти за підказками знаходять заховані іграшки.

Альтернативні ігри-вправи формують механізм оперативної пам'яті, включають навички пошуку, вибору слів за асоціативними ознаками і їх звуковому виду. Наприклад, «Дресирувальник і тварини», «Принеси.., будь ласка», «Яке число я загадав?», «Світлофор», «Лото», «Угадай, що я люблю».

Конструктивні ігри вправи формують можливість прогнозування і осмислення висловлювань. Це такі вправи як –«Знайди скарб», «Вгадай, що я люблю», «Добрий-злий», Загадки у виконанні дітей, наприклад: I am white, I can swim and fly. I can 'not Jump. I like fish; I say kria (a duck).

Ситуативні ігри – вправи спрямовані на формування оцінки комунікативної функції висловлювання у порівнянні до ситуації спілкування. Наприклад, гра «Теремок», тварини, які знаходяться у теремкові уточнюють якості тих хто тільки прийшли, вирішують впускати, або ні.

До ситуативних ігор відносяться і рольові ігри, які моделюють ситуації спілкування з того чи іншого приводу. Ці ігри в свою чергу поділяються на репродуктивні, коли діти промовляють стандартний діалог, приміняючи його в тій чи іншій ситуаціях і імпровізовані ігри, які потребують використання і видозміни різних моделей. Між цими іграми може виникнути і виникає імпровізація.

До ігор – змагань відноситься більшість ігор, які сприяють засвоєнню лексики і грамоти. В них перемагає той, хто краще володіє мовним матеріалом. Це кросворди, настольно – друковані ігри з лінгвістичними завданнями, виконання команд.

Ритмомузичні ігри – це традиційні ігри типу пісень, танців, хороводів, з обранням партнерів, які сприяють не стільки оволодінню комунікативними навичками, скільки самовдосконаленню фонетичної та ритмомелодійної сторони мови і занурення в дух мови, наприклад:
»Nuts and May».

Художні або творчі ігри – це вид діяльності, який стоїть на межі ігри і художньої творчості, шлях до якого лежить через гру. Їх в свою чергу поділяють на драматизації (постановку маленьких сценок англійською мовою), образотворчі ігри ( графічні диктанти, аплікації, тощо)мовно-творчі ( добір рими, колективне складання маленьких казок).

На кордоні ситуативних імпровізаційних ігор і творчих драматизацій знаходиться такий вид діяльності, як імпровізація на тему відомої казки, яку діти грали не один раз. Наприклад, гра в «Ріпку», «Зайчикова хатинка», в яких у залежності від кількості тих, хто грає і засвоєння нової лексики, з'являються нові персонажі і репліки. І в казці одну роль можуть грати одразу декілька героїв, що дає змогу шліфувати вміння використовувати англійську в знайомих дітям ситуаціях спілкування.

Цей досвід складається з теоретичної та практичної частин. В теоретичній я визначила можливості дошкільників в галузі вивчення іноземної мови, розкрила основні цілі і завдання навчання іноземній мові дошкільників, розкриваю основні методи навчання іноземній мові дітей дошкільного віку. Практична цінність цієї роботи у тому, що данні методи і завдання можуть бути використані вихователями в дошкільних навчальних закладах для навчання дітей іноземній мові.